Практичні психологи ЗНЗ взяли участь у семінарі-практикумі: «Особистісне зростання та формування лідерського потенціалу шкільного менеджера» (фото)

Людина та її робота... підходять одне одному,

як ключ до замка, як замок до ключа,

вони відгукуються один на одного,

як струна фортепіано відгукується на чистий тон голосу,

як спів зливається з музикою у вищій гармонії.

А. Маслоу

29 січня 2015 року о 10-00 для практичних психологів загальноосвітніх навчальних закладів в середній загальноосвітній школі №35 пройшов семінар-практикум «Особистісне зростання та формування лідерського потенціалу шкільного менеджера».

 «Як люди стають лідерами? З досвідом, віком, освітою чи від народження? Так, ці питання і досі хвилюють нас», - зазначила Урманчева Н.М., методист психологічної служби Святошинського району.

«Керівники школи здійснюють управління, але при цьому вони беруть участь у здійсненні управлінських рішень, не тільки планують, але особисто крок за кроком виконують ці плани: перш за все створюють належний психологічний мікроклімат, творчу обстановку в колективі, проявляють не тільки максимум вимог, але і справжню турботу про настрій вчителя, його здоров'я, умови роботи, вони готують заходи, працюють з активом, вони в самій гущі подій»,- окреслила у вітальному слові Калиновська Людмила Василівна, заступник директора з виховної роботи середньої загальноосвітньої школи №35.

Лідер (від англ. leader - провідний) - це член групи, якому вона надає право приймати найвідповідальніші рішення, що стосуються інтересів усієї групи. Лідер - особистість авторитетна.

Лідерство - це вплив стосунків у процесі взаємодії, що ґрунтуються на особистісних характеристиках, де простежується факт домінування і підкорення.

Морська Л.М.,  практичний психолог СЗШ№35 під час презентації своєї роботи ознайомила присутніх з теоретичною частиною, в якій були висвітленні поняття: лідер,  функції управління, цілі, цінності в структурі особистості, та інше, а також з практичною частиною, в якій були цікаві завдання,  вправи.

Отже, у процесі психологічних спостережень і досліджень розроблено низку теорій лідерства. Теорія лідерських ролей Р. Бейлса розглядає лідера з позицій професіоналізму, враховуючи емоційний фактор. "Теорія рис" стверджує, що передумовою визнання людини лідером є володіння нею специфічними "лідерськими" рисами і здібностями. Згідно з ситуаційною теорією Ф. Фідлера, лідерство - це продукт ситуації, що склалася у конкретній групі.

Прихильники інтерактивної теорії вважають, що лідером може стати будь-яка людина, яка займає відповідне місце в системі міжособистісної взаємодії.

Синтетична теорія звертає увагу на взаємозв'язок основних складових процесу організації міжособистісних стосунків: лідерів, підлеглих та ситуацій, в умовах яких здійснюється лідерство.

Ґрунтуючись на концептуальних підходах, у психології розроблено і прийнято різноманітні класифікації лідерів: за змістом діяльності (генератор ідей та виконавець); за характером діяльності (універсальний і ситуативний); за спрямованістю діяльності (діловий і емоційний); за соціальною ознакою (формальний і неформальний); за ціннісно-емоційною ознакою (позитивний і негативний).

Лідерство можна розглядати з позицій стилю, у зміст якого вкладаються поняття колегіальності, директивності, лібералізму, бюрократичності тощо.

Директивні лідери менше радяться, частіше застосовують накази. Колективні лідери використовують демократичний стиль керівництва. Бюрократичний стиль виявляється у жорсткому використанні законів та інструкцій, ліберальний стиль, навпаки, нехтує ними.

Джерело: управління освіти.