Дії населення у випадку розливу аміаку

Аміак — безбарвний газ з характерним різким запахом і їдким смаком. Він майже у два рази легший від повітря. Аміак це сильно діюча отруйна речовина (СДОР), суміш його парів з повітрям за певних концентраціях може бути вибухонебезпечною.

Аміак викликає пошкодження органів дихання, при цьому з’являються сильні серцебиття. Пари аміаку дуже сильно подразнюють слизову оболонку, шкіряні покрови, викликають почервоніння, свербіння та опіки шкіри. Спричиняє різі в очах, причому відбувається посилене виділення сліз. У випадку попадання рідкого аміаку і його розчинів на шкіру можливе обмороження.

Захист органів дихання від аміаку забезпечують фільтруючі промислові та ізолюючі протигази, респіратори.

При розливі рідкого аміаку і концентрованих його розчинів не можна доторкатися до розлитої рідини. При інтенсивному розливі розлиту речовину огороджують земляним валом, а місце розливу нейтралізують слабким розчином кислоти, промивають великою кількістю води.

До ознак отруєння аміаком відносяться:

нежить, кашель, важке дихання, задуха;

підвищене серцебиття, порушена частота пульсу;

при контакті з рідким аміаком виникає обмороження, можливий опік з пухирями, виразки.

Надання першої допомоги при ураженні аміаком:

в першу чергу негайно захистіть органи дихання від подальшої дії небезпечних хімічних речовин;

надягніть на потерпілого протигаз або ватно-марлеву пов'язку, попередньо змочивши її водою або 5% розчином лимонної кислоти.

винесіть потерпілого із зони зараження та забезпечте йому спокій і тепло;

шкіру та очі промийте водою протягом 15 хвилин.

Запам'ятайте! Перша медична допомога ураженим НХР в осередку хімічного ураження полягає у захисті органів дихання, видаленні та знезараженні стійких НХР на шкірі, слизових оболонках очей, на одязі та негайній евакуації за межі зараженої зони.

Джерело: відділ з питань надзвичайних ситуацій