День Захисника Вітчизни в Територіальному центрі соціального обслуговування Святошинського району м. Києва

У відділенні соціально-побутової адаптації Територіального центру соціального обслуговування Святошинського району м. Києва 20 лютого  2014 року була проведена лекція на тему «Історія започаткування Дня Захисника Вітчизни».

Завідувач відділення Біла Алла Анатоліївна розповіла присутнім, що у пантеоні традиційних свят будь-якої держави особливе місце посідають ті, що пов’язані зі становленням та історією її збройних сил.

Це й зрозуміло, адже від війська значною мірою залежить саме існування держави, від того ж, наскільки цю істину усвідомлює суспільство, почасти залежить моральний дух армії, а отже - її здатність виконувати свій обов’язок. З іншого боку, впровадження та поширення в армії певних святкових традицій не тільки сприяє підвищенню її бойового духу, а й істотно впливає на формування світогляду всього суспільства, бо значна його частина відбуває військову службу й повертається до цивільного життя, несучи з собою набуті в армії погляди та переконання.

Цю «виховну функцію» збройних сил, значення для держави традицій їх вшанування - як, власне кажучи, вагу інших святкових традицій, - досить рано усвідомили й більшовики. Саме тому, взявши владу, ще навіть не зміцнивши своїх позицій, вони почали формувати й насаджувати нові, «пролетарські» традиції і свята. Серед останніх було й відзначення 23 лютого Дня Радянської Армії. Започатковане у 1919 році, це свято упродовж наступних десятиліть мало чітке ідеологічне спрямування, було націлене на те, щоб, паралельно з вихованням у суспільстві поваги до «людини зі зброєю», прищеплювати населенню лояльність до радянської системи та її цінностей.

Не останню роль у цьому відігравала й пропаганда ідеї збереження єдиної армії - єдиної країни, на яку, власне кажучи «працювало» уже саме існування спільного для всіх національних республік військового свята.

Джерело: УПСЗН Святошинський район.