Кір: симптоми, причини і лікування

Кір – гостре тяжке інфекційне захворювання, яке характеризується загальною інтоксикацією, гарячкою, катаральним ураженням верхніх дихальних шляхів, кон’юктивітом, поетапним макуло-папульозним висипом на шкірі. Захворювання може ускладнюватись бронхітом, пневмонією, гнійним отитом і навіть менінгітом та менінгоенцефалітом. У дітей, хворих на кореву пневмонію, нерідко виникають кератити, які можуть призвести до сліпоти. Але й одужання після кору не є гарантією від віддалених ускладнень цієї хвороби ( неврологічні наслідки, хвороба Альцгеймера тощо).

Летальність від кору складає 14 % від захворівших, а серед дітей до 4 років може досягати 25 %.

Кір – одне з найбільш контагіозних антропонозних вірусних інфекцій, яке здатне уражати всі вікові групи населення. Сприятливі до кору усі люди, які не хворіли на цю хворобу.

Успіхи імунопрофілактики протягом майже 50 років призвели до різкого зниження захворюваності на кір, практично до повної ліквідації летальності та смертності населення від цієї хвороби.

Зазначені досягнення дозволили ВООЗ сформулювати задачу щодо ліквідації (елімінації) кору на окремих територіях з подальшою ліквідацією її у світовому масштабі.

Імунізація не менше 95 % дітей у популяції забезпечує необхідний захисний ефект.

Проте значне зменшення кількості охоплених щепленням дітей призводить до накопичення незахищених від кору осіб.

Причинами цього в Святошинському районі є :

медичні протипокази проти щеплень (до 2-3%);

перебої в постачанні до закладів охорони здоров’я вакцини КПК (більше 40 % у 2016 році);

відмови батьків від імунізації дітей проти кору (до 8 % тільки серед дітей до 2 років життя).

Зростання неімунного прошарку населення призвело до спалаху кору в Україні у 2017 році. На даний час загальна кількість хворих – 3554 особи, в т.ч. 2389 дітей. Госпіталізовано 2345 хворих. Померло від кору 10 осіб, в т.ч. 5 дітей.

У Святошинському районі за епідсезон 2017-2018 р.р. зареєстровано 24 випадки кору, серед яких 10 дітей. Госпіталізовано 10 хворих, в т.ч. 6 дітей. Серед хворих вакцинована тільки 1 дитина, у дорослих документальних підтверджень щеплень проти кору нема.

Маючи зимово-весняну сезонність захворюваності на  кір продовжує зростати.

Ураховуючи активний і інтенсивний краплинний механізм передачі (через повітря), кір носить дитячий характер, супроводжуючись локалізацією збудника в дихальних шляхах.

Легкий механізм передачі кору забезпечує масове зараження людей та змушує в боротьбі з цією хворобою спиратися на активну імунізацію як на найбільш ефективний шлях боротьби.

Згідно з діючими документами обов’язковій вакцинації проти кору підлягають діти у віці 12 місяців. Друге щеплення – у віці 6 років.

Дітям , які не були своєчасно імунізовані, щеплення можна починати у будь-якому віці до 18 років.

Дорослі, народжені до 1957 року, вважаються імунізованими проти кору. Особам, народженим пізніше , необхідно введення не менше однієї дози вакцини, якщо вони не хворіли на кір або не мають лабораторно підтвердженого імунітету (наявність антитіл класу Ig G в крові).

Таким чином, усім, хто прагне на довше зберегти здоров’я і своє, і своїх дітей, необхідно запобігти захворюванню на кір. Для чого необхідно бути щепленим проти цієї інфекції, уникати місць скупчення людей ( особливо в зимовий період ).

При виникненні захворювання:

хворий підлягає ізоляції на 4 дні від моменту появи висипу, при ускладненні – на 10 днів;

спілкуючи з хворим особи, які не хворіли на кір і не мають щеплення підлягають імунізації в перші 72 години з моменту контакту (діти від 1 року життя та дорослі до 30 років);

медичне спостереження за спілкуючими особами (щоденний огляд шкіри та слизових оболонок, термометрія) проводиться протягом 21 дня з моменту ізоляції хворого;

у приміщеннях, де перебував хворий, проводиться вологе прибирання з використанням деззасобів, провітрювання, УФ-опромінення, знезараження іграшок, столового посуду, рушників;

не щеплені діти відсторонюються від відвідування організованих колективів (з 8 по 17 день від початку контакту з хворим) .

Джерело: Лікар-епідеміолог ВП Голосіївський МВ(ф)ЛД О.Л.Громашевська