Головна  →  Про район  →  Історична Довідка

Історія Святошинського району повертає нас в тисячолітню давність і починається з розповіді про річку Борщагівку, назва якої походить від давньоукраїнського слова "борщагівка" (тобто "кисла"), яким називали місцеву рослину. Отже, назва рослини дала ім'я річці, яка в свою чергу утворила відомі назви селищ Борщагівок.

Історія назви околиці столиці Києва-Святошин стала відомою значно пізніше. Урочище Святошин - густий сосновий гай між верхів'ям річки Сирець і Старо-Житомирським шляхом.

Отже, назва Святошин та Борщагівка мають витоки ще з часів Київської Русі ХІІ століття і пов'язується з ім'ям Чернігівського князя Святослава Давидовича, бо ці землі були його вотчиною і дісталися йому у спадок. На схилі літ він перейшов у чернецтво з ім'ям Миколай, але в народі його називали Святоша. Звідси, очевидно, й назва Святошинські землі, місця Святоші. Так про це пишеться й у Літописі Руському.

В документах про урочище Біличі вперше згадано в 1161 році. Про хутір Берковець поблизу Києва згадується із середини ХVІІ століття як власність домініканського монастиря.

Про територію нашого району згадується в 1918 році під час правління гетьмана П.П.Скоропадського, коли відбувся перший адміністративно-територіальний поділ Києва на 17 районів, в тому числі Святошинський, хоча селище Святошин включене в межі міста у 1919 році. До революції це були дачні місця багатих промисловців і купців Києва.

Старожили, певно, пам'ятають, як на початку нинішнього століття за рішенням губернської адміністрації Святошин став дачним передмістям Києва. З розвитком ринкових відносин змінилася структура населення, з'явився "третій стан"- буржуазія, яка прагнула усамітненого відпочинку. За всіма параметрами Святошин підходив до цього. Землі тут надавали в оренду на 99 років, а оплата ділянки за сезон не перевищувала 200 рублів. Через кожні п'ятнадцять хвилин від Тріумфальних воріт до Києва від'їжджав трамвай. Існував цілий комплекс з надання послуг: гідропатична лікарня доктора Сувальського, санаторій Сувальського і Рокочі, лазня, чайні та їдальні, навіть магазинчики, де завжди продавали свіжий кумис.

 ...А ще фотоателье Роштанова, пошта, телеграф, бібліотека Товариства тверезості, комерційне училище Долинської, приватна школа - всі атрибути міста. Тож не дивно, що цей райський куточок облюбувала київська еліта - свого часу тут проживали Гарнич-Гарницький, Корчак-Новицький, Семадені, Терещенко, Проценко, Бульон та інші. Для розв'язання різноманітних проблем було створено Товариство благоустрою Святошина, яке складалося в 1910 році з 123 членів.Керівники своєрідного лісового курорту не обходили своєю увагою й надбання прогресу. В 1911 році "посланець" світу нових технологій Штейн будує перший кінотеатр на Шосе, 267 (нині пр-т Перемоги, де тепер кінотеатр "Екран"). Але таке сусідство не сподобалося святошинцям - гуркіт гасового двигуна динамо-машини долинав до тихих дачних осель. Кінотеатр довелося закрити. Щоправда, не назовсім. Своє "дітище" Штейн переніс у село Біличі. Не забувало Товариство і про санітарно-гігієнічний стан поселення. У 1918 році київському повітовому старості було надіслано прохання про закриття ковбасні грецького громадянина Анастасопуло - не дуже власник її переймався проблемами санітарії.

Зусиллями господарів дач зволожувалося шосе та утримувалися в чистоті трамвайні зупинки. Дбали й про поповнення казни міста: ловити рибу дозволялося лише тим, хто сплатив 40 копійок.. Кошти спрямовувалися на потреби господарства.

У 1901 році у Святошині з'явилося електричне освітлення. До речі, у конкурсі брали участь відомі фірми "Прометей", "Сімплекс", "Тюрин"...

Парк для прогулянок (сучасна садиба гімназії східних мов), літній театр, ресторан, природно-історичні екскурсії та ігри за системою професора Лесгафта - все це надавало відпочинку в Святошині вишукано-світського шарму.

Місцева буржуазія впорядкувала життя в своїх родових гніздах. Ознакою благородного стану вважалася власність на землю. Тому й не дивно, що орендарі звернулися з проханням до імператора Миколи ІІ надати їм право на викуп Святошина. Члени Державної Думи Проценко, Бублик, Свецинський клопотали з цього приводу перед міністром внутрішніх справ Столипіним, оскільки вважали, що від його рішення залежить життя самого містечка.

На початку січня 1924 року територія Києва була поділена на 6 укрупнених адміністративно-територіальних районів, в т.ч. зі Святошинським підрайоном. За даними липня 1924 року в місті існувало 5 великих районів, в т.ч. Рахівсько-Святошинський, тобто частина території нашого району.

І тільки 12 квітня 1973 року, у відповідності з Указом Президії Верховної Ради УССР у м. Києві утворено новий адміністративно-територіальний район -Ленінградський, у межі якого увійшла частково територія Жовтневого, Радянського та Шевченківського районів. Район увібрав і стародавні місцевості, назви яких легенда пов'язує з великокнязівськими часами на Україні, й багатокілометрові масиви вікових лісів, і квартали новобудов - промислових та житлових.

Відповідно Закону України "Про столицю України" на виконання рішення Київради від 30.01.01 № 162/1139 "Про адміністративно - територіальний устрій м. Києва" від 27.04.2001 № 280/1257 "Про межі нових адміністративних районів м. Києва та організаційні заходи по проведенню адміністративно-територіальної реформи" на базі Ленінградського району створено Святошинський район з приєднанням житлового масиву Галагани.

Розпорядженням Київського міського голови від 01.08.01 № 1625 утворено Святошинську району у м. Києві державну адміністрацію. Таким чином, район отримав свою історичну назву.

Святошинський район - особливий навіть після адміністративно- територіальної реформи, покликаної, наскільки це можливо, зрівняти райони, він третій за площею, в м. Києві займає 110 кв.км., а чисельність мешканців . - близько 340 тис.осіб.

Святошинський район - це південно-західна околиця міста, з його лісами, з перепадами озер, річок, яка визнана територією природо заповідного фонду міста і має певну цінність в гідрологічному та рекреаційному відношенні. Район за своєю протяжністю складає більше 12 км. На території району розташовано 5 парків та 29 скверів загальною площею 65,75 га:

- парк по вул. Ф.Пушиної - 4,0 га

- парк "Інтернаціональний" - 7,05 га

- парк ім. Потапова - 5,13 га

- парк "Юність" - 14,19 га

- парк-урочище "Совки" - 35,39 га

Кордони району:

Межа з Пуща – Водицею

- від міської межі по гостомельському шосе до перетину з вул. Міською;

Межа з Подільським районом

- по вулиці Міській до перетину з вул. Стеценка, по вул. Стеценка до перетину з вул. Академіка Туполєва;

Межа з Шевченківським районом

- по вул. Академіка Туполєва до перетину з проспектом Перемоги;

Межа з Солом'янським районом

- по проспекту Перемоги до перетину з західною смугою залізниці, вздовж залізничної колії на південний захід, на ділянці Рубежівський - Борщагівка - Київ-Волинський до ст. Київ-Волинський.

Святошинський район можна вважати одним із головних науково-промислових центрів столиці України. В районі зосереджено 60 промислових підприємств, 17 інститутів Національної Академії Наук України, 18 галузевих науково-дослідних інститутів.

Найбільшими підприємствами району, відомими далеко за межами України є авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.Антонова, ДП КиДАЗ "Авіант", ЗАТ "Каштан", ДНВП "Електронмаш", ВАТ "Веркон", ВАТ "Завод сантехнічних заготовок", ЗАТ НВЦ "Борщагівський хімфармзавод" та інші.

Основний напрямок діяльності цих підприємств - розробка та випуск літаків, верстатів, супутникових антен, навчально-інформаційних комп'ютерних комплексів, повно поворотних гідравлічних екскаваторів світового рівня.

У районі функціонує 110 навчально-освітніх закладів, професійно-технічних училищ та середніх спеціальних навчальних закладів. Крім середніх шкіл, функціонують ліцей "Еко", гімназія східних мов, гімназії "Еколенд" та "Академія", школи-дитячі садки "Схід" та "Перші сходинки", відкрито приватний НВК "Святошинська гімназія" та ЦПР "Північне сяйво".

Відомі далеко за межами України вищі навчальні заклади, що розташовані на території району: Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу, Київський міжнародний університет, Інститут муніципального менеджменту та ряд інших.

Здоров'ям людей в районі опікуються 21 медичний заклад, з них 10 поліклінічних закладів, 8 лікувальних закладів, 1-шкрно-венерологічний диспансер та 1 поліклініка для вчених. Працює 10 амбулаторій сімейної медицини, які спроможні надати повноцінне кваліфіковане лікування.

Житловий фонд району складає 3471 будинків, з них 744 житлових будинків комунальної власності, з них 7 гуртожитків, 112 будинків ЖБК, 31 будинки ОСББ, 76 відомчих житлових будинків, з них 34 відомчих гуртожитка, 56 житлових будинків збудовані на кошти інвесторів та 2449 будинки приватного сектору. У районі збудовано 23 бюветів для забезпечення населення питною водою з артезіанських свердловин.

До послуг мешканців району - 5 стадіонів, спорткомплекс "Наука", 4 дитячі спортивні школи, численні спортклуби. Справжніми осередками культурно-мистецького виховання дітей є 3 музичні школи, художня школа, школа мистецтв, Центр культури "Святошин", 10 бібліотек. На території району розташовано 466 магазинів, 873 підприємств побутового обслуговування, 272 ресторани, кафе та їдальні, 18 ринків та торгівельних майданчиків. До послуг гостей готелі та кемпінг європейського рівня. У районі функціонують санаторій для ветеранів війни та праці, геріатричний пансіонат для пенсіонерів.

Версiя для друку

Спецслужби прийшли з обшуками в українські офіси Яндекса | Ранок з Україною